металево

металево
—————————————————————————————
метале́во
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "металево" в других словарях:

  • металево — Присл. до металевий 2), 3) …   Український тлумачний словник

  • бубонець — нця/, ч. Брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки із шматочками металу всередині …   Український тлумачний словник

  • залудити — уджу/, у/диш, док., перех., спец. Зробити лудження якої небудь металевої поверхні …   Український тлумачний словник

  • зонд — а, ч. 1) Медичний інструмент у вигляді металевої палички або гумової трубки, що вводиться у порожнини і канали тіла з діагностичною, лікувальною метою чи як розширювач. 2) Повітряна куля з самозаписувальними приладами, яку запускають для… …   Український тлумачний словник

  • кнопка — и, ж. 1) Рухомий ґудзик, натискуванням якого вмикається або вимикається електричний струм, унаслідок чого механізми починають або перестають діяти. 2) Металеве вістря з широкою пласкою головкою для приколювання паперу, тканини тощо до чого небудь …   Український тлумачний словник

  • колт — а, ч. Давньоруська жіноча прикраса 11 13 ст. у вигляді порожнистої металевої підвіски, яка прикріплювалася до головного убору …   Український тлумачний словник

  • корн — у, ч. 1) Маса чистого коштовного металу в монеті. 2) друк. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини за офсетного способу друку або спеціального паперу …   Український тлумачний словник

  • медаль — і, ж. 1) Знак перев. у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. || Такий знак, що вручається за відмінні успіхи випускникам… …   Український тлумачний словник

  • монотипія — ї, ж. Спосіб друкування в графіці, за якого фарби одного чи кількох кольорів накладають на рівну поверхню металевої дошки й на друкарському верстаті дістають один відбиток …   Український тлумачний словник

  • набедреник — а, ч. 1) церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, що його священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса. 2) військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»